17 жовтня глава УАПЦ вивів за штат митрополита Антонія (Масендича) та єпископа Володимира (Романюка). У вересні 1992 митрополит Філарет перерукоположив єпископів УАПЦ: Антонія (Масендича), Володимира (Романюка), Романа (Балащука) та Софронія (Власова). Помісний собор (21-24 жовтня) обрав патріархом Київським і всієї Руси-України архієпископа Чернігівського Володимира (Романюка). Патріарх Філарет. 20-21 жовтня 1995 у Володимирському соборі в Києві відбувся Помісний собор УПЦ КП, на якому патріархом Київським було обрано митрополита Філарета (Денисенка). Галицького, патріаршого екзарха всієї України Філарета предстоятелем УПЦ з титулом “митрополит Київський і всієї України”. України, обирати предстоятеля з титулом “Блаженнійший митрополит Київський і Галицький” (якого б затверджували патріарх та Синод РПЦ) і затвердити одноголосне обрання митрополита Київ. УПЦ. Крім митрополита Філарета, в Харків. Намагаючися зберегти УПЦ у складі РПЦ, митрополит Харків. З огляду на настрої вірян і духовенства екзарх України митрополит Філарет ініціював на скликаних 9 та 10 липня 1990 Помісному соборі й синоді Укр. Проте частина духовенства та вірних УАПЦ негативно поставилися до утворення нової структури. УАПЦ він висловив невдоволення об’єднавчим Собором та утворенням нової структури – УПЦ КП. Конфлікт на Софіївській площі виявив чітку зміну у ставленні до УПЦ КП з боку нової влади в особі нового Президента України Л.Кучми.
Підсумком наради стало звернення патріарха Мстислава від 24 грудня на ім’я Президента України, Прем’єр-міністра та Генерального прокурора України, в якому він наполягав на незаконності участі частини єпископів і вірян в об’єднавчому Соборі 25-26 червня 1992 і порушенні Статуту УАПЦ. А 25-26 червня 1992 в Києві в резиденції митрополита Філарета відбувся Всеукр. 11 червня 1992 архієрейський Собор РПЦ позбавив митрополита Філарета сану і всіх прав, пов’язаних із перебуванням у клірі. 21 лютого 1997 архієрейський Собор РПЦ відлучив його від церкви (оголосив анафему). РПЦ звернення до патріарха Московського і всієї Русі Алексія II з пропозиціями утворити незалежну Укр. Укр. правосл. церкву Київ. За день до початку Собору, 19 жовтня, група єпископів УПЦ КП (митрополит Івано-Франківський Андрій (Абрамчук), архієпископ Тернопільський Василій (Боднарчук), архієпископ Вінницький Роман (Балащук) та єпископ Хмельницький Мефодій (Кудряков)), невдоволених кандидатурою митрополита Філарета, заявили про свій вихід з Київ. З боку УАПЦ в Соборі брали участь єпископи Антоній (Масендич), Володимир (Романюк), Роман (Балащук), Софроній (Власов), Роман (Попенко) та Михаїл (Дуткевич).
Нарада відбулась у Львові 22 січня, але, крім архієпископа Петра (Петруся), на ній був присутній тільки єпископ Михаїл (Дуткевич). УПЦ (Моск. патріархату) представляли митрополит Філарет, єпископ Яків (Панчук) та двоє нових архієреїв – Спиридон (Бабський) і Варсонофій (Мазурак). УПЦ повну канонічну самостійність – автокефалію зі статусом патріархату. Створення Київського патріархату. 22 травня 1992 в Києві відбувся Всеукр. Богодухівський Никодим (Руснак), порушуючи канонічні приписи (за відсутності чинного предстоятеля церкви собор не має канонічної сили; предстоятель обирається довічно (I Вселенський собор, правило 6; IV Вселенський собор, правило 19; Антіохійський собор, правила 16 і 19)), терміново, без відома і згоди предстоятеля митрополита Філарета скликав 27 травня 1992 архієрейський Собор у Харкові за участю 16 з 18 вищих ієрархів УПЦ. Враховуючи політ. реалії, архієрейський собор РПЦ (25-27 жовтня 1990, Москва) задовольнив прохання УПЦ, і 28 жовтня в Софійському соборі Києва патріарх Алексій II, оприлюднивши його ухвалу, вручив митрополиту Філарету відповідну грамоту. Скликаний у Москві 31 березня – 4 квітня 1992 архієрейський собор РПЦ відмовив УПЦ. Окрім цього, протягом майже 10 років було введено кілька професійних свят для військових: День зовнішньої розвідки (24 січня), День українського добровольця (14 березня), День Національної гвардії (26 березня), День прикордонника (30 квітня), День піхоти (6 травня) , День резервіста (18 травня), День морської піхоти (23 травня), День Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації (25 травня), День Військово-Морських сил ЗСУ (перший тиждень липня), День Сил спеціальних операцій (29 липня), День військової розвідки (7 вересня), День територіальної оборони (перший тиждень жовтня), День сержанта ЗСУ (18 листопада), День Десантно-штурмових військ (21 листопада).
У зв’язку з потребами оборони України від військ. Закон України про свободу совісті та релігійні організації. Далі в документі відзначалося, що “держава не втручається у справи церкви, але й не дозволяє будь-якій релігійній організації діяти всупереч її Статуту, зареєстрованому відповідно до чинного законодавства України”. Також амер. єпископи відмовили у проханні відновленої УАПЦ взяти участь у нових хіротоніях для України. ’я, в якому взяли участь єпископи, духовенство, миряни УПЦ i УАПЦ. У ньому взяли участь 1000 українців, sylnaukraina.com.ua віком від 18 років зі всіх областей, окрім тимчасово окупованих територій Криму й Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок. Самого патріарха Мстислава запрошували взяти участь у Соборі, проте він категорично відмовився. Митрополит Філарет відмовився брати участь у Харків. В Україні рішень Харків. І наприкінці заяви “на основі вивчення Радою у справах релігій при Раді Міністрів України правомірності проведення Харківського собору” було зроблено висновок, що собор “проводився з порушеннями Статуту УПЦ”, та було вказано на невизнання д-вою його рішень. 15 червня 1992 вказала, що “проведення собору під керівництвом митрополита Харківського і Богодухівського Никодима і вибори нового предстоятеля при підтримці Московської патріархії призвели до чвар і конфліктних ситуацій в середовищі Української православної церкви”. Одночасно з цими подіями УПЦ КП, яка також вважала своїм главою Мстислава (Скрипника), теж провела вибори нового патріарха України.